З настанням весни починають розквітати сади, при цьому до числа найефектніших рослин у цей час належить додекатеон. Кущі прикрашають милі ніжно-рожеві квіти, які схожі на мініатюрні цикламени. Така невелика багаторічна рослина найкраще себе почуває на добре дренованому, вологому і кислому ґрунті. Квітка вирізняється своєю витривалістю, а ще вона прекрасно себе почуває в тіні дерев. Його цілком можна вирощувати на тінистій клумбі, бордюрі або у вологому альпінарії.

Особливості додекатеона

Додекатеон (Dodecatheon), який ще називають дряквенник, є красивоквітучою багаторічною рослиною, яку ще відносять до родини Першоцвітні. Рослина перебуває в родинних зв'язках із цикламеном і примулою. При цьому в природних умовах вона зустрічається в Північній Америці, де віддає перевагу рости на вологих луках і у вологому підліску.

Найчастіше така рослина зустрічається в місцях, укритих листям дерев. Вона з'являється ранньою весною. Не дуже великий, але витончений кущик під час цвітіння прикрашають чарівні квітки схожі з мініатюрними цикламенами. Вони можуть бути забарвлені в білий або рожево-ліловий відтінок. Додекатеон у народі ще нерідко називають «гусячий цвіт», або «дванадцятиквітник», або «дряквенник».

Зовні такий багаторічник здається ніжним, витонченим і надмірно тендітним. Однак насправді він виділяється підвищеною витривалістю, при цьому за ним дуже легко доглядати. Щоб така багаторічна рослина радувала пишним цвітінням, для її вирощування необхідно вибрати злегка затінене місце, водночас земля має бути кислою, вологою і добре пропускати повітря і воду.

Милі й ніжні квітки додекатеона можуть прикрасити собою як чагарникову клумбу або прекрасний затінений альпінарій, так і місце, що знаходиться в тіні дерев.

Опис дряквенника:

1. Величина. Ця культура відрізняється повільним зростанням. Навесні вона формує прикореневу розетку, що складається зі стоячих листових пластин. Висота рослини може варіюватися від 10 до 45 сантиметрів.
2. Листові пластини. Їхня форма може бути оберненояйцеподібною, лопатчастою, ланцетною або овальною. Довжина листя може варіюватися від 2 до 25 сантиметрів. Кромка у них може бути нерівномірно зубчастою. Листя м'ясисте, а його поверхня може бути трохи бархатистою або гладкою. Вони можуть бути забарвлені в різні відтінки від темно- до світло-зеленого. У деяких різновидів листя набуває пурпурного відтінку у напрямку до черешка.
3. Цвітіння. У весняний час на кущі з'являється велика кількість квітконосів, що мають довжину 0,3-0,4 м. Незважаючи на те, що квітконоси тонкі, вони досить потужні. Вони голі, трохи вигнуті та зеленувато-рожеві. На верхівках квітконосів формуються ефектні зонтикоподібні суцвіття, до складу яких у середньому входить близько 15 квіток. Квітка являє собою оголену чашечку, що складається з 5 чашолистків, які повністю перевернуті. Квітки нагадують цикламени завдяки тому, що спрямовані назад пелюстки мають ланцетну вузьку форму, при цьому підносяться вони на довгих тонких квітконосах. Також квітку можна порівняти з перевернутим дзвіночком, при цьому вона має величину від 10 до 30 мм. Як правило, квітки забарвлені в червонувато-вишневий, малиновий, цикламеново-рожевий або ніжно-рожевий відтінок. Дещо рідше зустрічається таке забарвлення, як білувато-кремове. У квіток чітко видно серцевину: 5 тичинок, які виступають, зрощені між собою, формують загострений букет, забарвлені вони в темно-фіолетовий або коричнево-пурпурний відтінок.

Час цвітіння такого багаторічника безпосередньо залежить від різновиду і від особливостей клімату в регіоні. Але найчастіше цвітіння спостерігається в березні-червні. Додекатеон виділяється нетривалим періодом вегетації (всього близько трьох місяців), як і багато інших весняних культур. Коли кущ відцвіте, він поступово переходить у стан спокою: його листя в літню пору в'яне і відмирає.

Ця рослина досить стійка до морозів, їй нестрашні зниження температури повітря до мінус 15-25 градусів. Найкраще воно себе почуває в гірському кліматі. Для вирощування такого багаторічника рекомендується обирати ділянки, що знаходяться в невеликому затіненні, при цьому земля має бути кислою, насиченою гумусом, волого- і повітропроникною. А також під час активного росту куща ґрунт має бути завжди вологим.

Посадка у відкритий ґрунт

Вибір місця

Оскільки в природних умовах дряквенник здебільшого зустрічається в гірських районах, то він є дуже витривалим і стійким до морозів (від мінус 15 до мінус 25 градусів). Найкраще він себе почуває на ділянках з вологим ґрунтом.

Але навіть така невибаглива, витривала і морозостійка рослина потребує правильного догляду. При цьому особливу увагу потрібно приділити вибору місця для посадки додекатеона. У регіонах з невеликою кількістю дощів і частими посухами ця культура росте і розвивається дуже погано. При виборі для неї місця потрібно уникати сонячних ділянок, а також місць з надмірно сухою землею.

Така невисока багаторічна рослина найкраще росте і цвіте в тіні або в невеликому затіненні. Але все ж для нормального росту їй необхідна хоча б невелика кількість розсіяного сонячного світла.

Найкраще культура буде рости в ґрунті з такими характеристиками:

• хороша повітро- і вологопроникність;
• вологий у період вегетації;
• насичений гумусом;
• трохи кислий.

Не слід висаджувати дряквенник на ділянках, показники кислотності землі на яких вищі за нейтральне значення. Зверніть увагу на те, що влітку в період спокою земля на обраній для посадки ділянці має бути помірно сухою.

Постарайтеся підшукати для рослини найбільш підходящу ділянку відразу, оскільки пересадку вона переносить вкрай болісно.

Для неї можна вибрати тінисте місце в альпінарії або ділянку з краю клумби. При цьому вона прекрасно себе почуває в тіні деревної крони, де від палючих сонячних променів її захищає листя. Якщо вибрати місце, що максимально підходить для такої рослини, то вона навесні утворює густі пишно квітучі зарості. При цьому для її посадки також чудово підходить ділянка, розташована поруч із водоймою, де земля завжди волога.

Правила посадки

Найкращий час для посадки такої рослини – це початок осені (вересень), а ще весна, коли мине загроза заморозків. Земля на ділянці має бути насичена органічними речовинами, а також добре дренованою. При висадці декількох кущів між ними дотримуються дистанції в 0,3-0,4 м, це забезпечить їм надалі вільне розростання. На 1 квадратний метр ділянки рекомендується висаджувати від 5 до 7 кущів.

Оскільки дряквенник радує своєю красою тільки навесні, а в літню пору його надземна частина повністю відмирає, то фахівці радять висадити між кущами цибулинну або будь-яку іншу багаторічну рослину, яка квітує влітку, водночас вона має бути тіньолюбною та прекрасно рости на вологому ґрунті. У цьому випадку ділянка влітку не буде голою.

Процес посадки у відкритий ґрунт:

1. Для початку ретельно очистіть обрану ділянку від сміття, прибравши кореневища бур'яну і каміння.
2. Проведіть перекопування ґрунту, при цьому в нього вносять суміш компосту і торфу.
3. Підготуйте посадкову ямку, яка повинна бути в 2 або 3 рази більшою за величину ємності, в якій знаходиться саджанець. Її глибина – від 15 до 20 сантиметрів.
4. На дні лунки зробіть шар дренажу з грубозернистого піску або гравію. Також можна насипати невелику кількість добре перепрілого компосту.
5. Акуратно витягніть кущ із ємності і трохи розпушіть земляний ком. Висадіть кущ і засипте лунку поживною землесумішшю.
6. Добре полийте висаджені кущі, а потім замульчуйте поверхню ґрунту органікою, щоб уповільнити випаровування вологи і скоротити кількість поливів.

Догляд за додекатеоном

Після того як висаджений у сад додекатеон адаптується і добре вкорениться, йому не потрібно особливого догляду та уваги. Тільки треба пам'ятати про те, що ґрунт під час вегетаційного періоду має бути весь час вологим, тим паче коли кущі цвітуть.

Зверніть увагу на те, що якщо ґрунт на обраній вами ділянці у весняний час надмірно сухий, то це може ускладнити догляд за рослиною.

Як поливати

Під час активного росту багаторічник вкрай негативно реагує на надмірно сухий ґрунт. Якщо це потрібно, то забезпечте кущам систематичний полив 1 або 2 рази на 7 днів, при цьому стежте за тим, щоб земля на ділянці весь час була трохи вологою.

Коли кущ відцвіте, його листя поступово в'яне і відмирає. У зв'язку з цим кущ у період спокою складно відшукати. У цей час поливати його не потрібно. Рекомендується позначити місце, де ростуть додекатеони, щоб випадково не травмувати їх під час прибирання території. Також це полегшить боротьбу зі слимаками навесні.

Обрізка, мульчування

Відцвілі квітконоси виглядають неохайно, тому їх можна зрізати. Засипте пеньки шаром висохлого листя.

Ця рослина дуже стійка до морозів. Тому в середніх широтах йому не потрібне укриття на зимівлю, але тільки якщо біля коріння немає застійної води. А також якщо зими малосніжні, то посадки рекомендується вкрити.

Шкідники та хвороби

Дряквенник стійкий до захворювань, але він може постраждати від равликів і слимаків, які люблять ласувати його молодим листям. Справитися з ними допоможуть пастки або механічні бар'єри на клумбах.

Способи розмноження

Ділення куща

Для поділу рекомендується вибирати кущі старше трьох років. У цьому випадку ви їх і омолодите, і не втратите ефектне цвітіння.

Процедуру проводять у весняний час. Завчасно підготуйте місце для висадки деленок. Акуратно підніміть пучок лопатою і відріжте частину листової розетки з корінням. Діленки відразу ж висаджують у лунки.

Кореневі живці

У дряквенника на коренях є неактивні бруньки. Щоб розгледіти їх, ретельно промийте кореневу систему куща і якщо це потрібно, візьміть збільшувальне скло. Відріжте корінь з бруньками і використовуйте його, як кореневий живець.

Вирощування з насіння

Висівають насіння або вдома, або в теплиці. Перед висівом насіннєвий матеріал піддають стратифікації. Для цього його протягом 30 днів витримують у холодильнику на нижній полиці (відділ для овочів).

Види і сорти додекатеона з фото

До складу роду додекатеон входить 17 видів. Причому найбільш широкого поширення набув такий вид, як додекатеон звичайний (Dodecatheon meadia). Селекціонери активно його використовують для виведення нових декоративних різновидів.

Популярні види

Серед усіх видів дряквенника найбільшого поширення набули такі, як:

Альпійський (Dodecatheon alpinum)

Величина лавандово-рожевих або відтінку фуксії квіток близько 25 мм. Суцвіття не виділяються густотою. Голі листові пластини мають овальну або вузьку форму. У висоту кущ досягає приблизно 0,3 м.

Зубчастий (Dodecatheon dentatum)

Суцвіття складається з 3-7 квіток, при цьому до складу кожної з них входить 5 пелюсток білого кольору. Зеленуваті із зубчастою кромкою листові пластини найчастіше мають яйцеподібну форму. Для вирощування рекомендується вибирати ділянки, що знаходяться в невеликому затіненні. У висоту кущ досягає близько 0,4 м.

Хендерсона (Dodecatheon hendersonii)

Величина квітки близько 25 мм, як правило, вона складається з 5 пелюсток, які пофарбовані в насичений темно-рожевий відтінок. До складу одного суцвіття входить не більше 17 квіток. М'ясисті листові пластини яйцевидної форми мають зубчасту кромку. У висоту кущ досягає приблизно 0,45 м.

Джеффрі (Dodecatheon jeffreyi)

До складу квітки може входити 4 або 5 пелюсток, водночас завдовжки вона сягає до 25 мм. Забарвлення пелюсток варіюється від лавандового до кармінно-рожевого. В одному суцвітті може бути максимум 18 квіток. Липкі трохи м'ясисті листові пластини мають зелене забарвлення. У висоту кущ досягає до 0,45 м.

Красивенький (Dodecatheon pulchellum)

Рожеві (рідше вишневі) квітки мають величину близько 20 мм. Одне суцвіття містить у собі максимум 25 квіток. Трохи липкі листові пластини мають пластинчасту або овальну форму, при цьому їхня кромка частково або повністю зубчаста. Кущ може мати висоту близько півметра.

Ароматний (Dodecatheon redolens)

Величина квітки близько 20 мм, до її складу входить 5 білих, лавандових або рожевих пелюсток. У кожне суцвіття включено не більше 10 квіток. На поверхні рівних довгих листових пластин знаходиться невелике опушення, вони пофарбовані в зелений колір. Кущі формують щільну прикореневу листову розетку. У висоту вони досягають приблизно півметра.

Звичайний (Dodecatheon meadia)

Двохсантиметрової довжини квітки включають до свого складу, як правило, 5 пелюсток, забарвлених у фіолетово-рожевий відтінок. Максимальна кількість квіток в одному суцвітті – 20. Яйцевидно-пластинчастої форми листя має зубчасту кромку і має зубчасту кромку. Рослина має висоту близько 0,5 м.

На території культивують такі види, як:

• дряквенник Джеффрі (D. jeffreyi);
• дряквенник гарненький (D. pulchellum);
• додекатеон звичайний (D. meadia);
• дряквенник Хендерсона (D.hendersonii);
• дряквенник холодолюбний (D. frigidum) – її можна зустріти на території Далекого Сходу.

У культурі найбільшого поширення набув вид додекатеон звичайний. При цьому він дав початок багатьом новим декоративним сортам, квітки яких можуть бути забарвлені в різні відтінки рожевого: від світло-кармінного до білого. Цвіте такий дряквенік у період з квітня по травень. Кущ у висоту досягає близько 0,3 м. Цей вид є природним! Він вражає своєю вишуканою красою і витонченістю, а також великою кількістю невеликих рожевих квіточок. Підходить для вирощування в невеликому затіненні.

Найкращі сорти

Королева Вікторія (Queen Victoria)

Цвітіння починається у квітні, а закінчується в травні. Кущ у висоту може сягати близько 0,35 м. Високодекоративні квіточки рожево-кармінного відтінку можуть стати головною весняною прикрасою затінених місць на ділянці. Цей різновид нерідко висаджують на клумби, бордюри, в рокарії або в місця, що знаходяться в тіні дерев.

Ред Вінгс (Red Wings)

Цей високорослий різновид простий у догляді та має ефектне забарвлення. У такого компактного багаторічника навесні формується листова розетка, що складається з листових пластин овальної форми. З них виростають парасолькоподібні суцвіття, що складаються з 15-20 глянцевих квіточок темного рожево-пурпурного відтінку, які зовні дуже схожі на мініатюрні цикламени. Листові розетки формуються навколо нерозгалужених квітконосів позбавлених листя. Їхня висота варіюється від 0,3 до 0,4 метрів. Величина рожево-пурпурових квіток 15-20 мм, при цьому у них чітко виділяється темно-фіолетове горло, а біля основи розташовується кільце жовто-оранжевого відтінку. Повне відмирання листових пластин спостерігається в серпні.

Цей різновид можна висаджувати на піднесеному бордюрі, в тіні дерев, у затіненому альпінарії. Причому такій рослині потрібна насичена гумусом, кисла земля, яка добре пропускає повітря і вологу.

Пам'ятайте про те, що будь-який різновид додекатеона буде добре рости тільки на кислому або нейтральному ґрунті, у складі якого немає вапняку, і який навесні обов'язково має бути вологим.

При вирощуванні такого сорту в регіонах з теплим кліматом, для нього рекомендується вибирати затінені ділянки. Зате в прохолодному кліматі він найкраще росте на добре освітлених ділянках.

Додекатеон у ландшафтному дизайні

Такий тіньолюбний багаторічник, як додекатеон, неодмінно порадує своїм чарівним цвітінням навесні. Його можуть застосовувати як акцент у кам'янистому саду, висаджуючи в затіненому місці. А ще його вирощують як ґрунтопокривник під листяними чагарниками або деревами в підліску. При створенні романтичного саду квітка прекрасно поєднується з дицентрою чудовою або фуксією.

На клумбі дряквенник прекрасно поєднується з:

• кандиком;
• підсніжником;
• білосніжними нарцисами;
• цикламенів;
• іншими цибулинними рослинами, квітучими навесні, наприклад: мишачими гіацинтами або ранніми тюльпанами.

Щоб створити милі та витончені композиції, додекатеон висаджують разом з віолами або примулами.

У розташованому біля водойми тінистому рокарії додекатеон рекомендується висаджувати спільно з:

• роджерсіями;
• хостами;
• астильбами;
• невеликими папоротями;
• медунками;
• епімедіумами.

.

Використано матеріали сайта https://zabudovnik.kr.ua/.